- карбоновий
- карбоновый - carbonіс - karbonisch, Karbon- - той, що стосується вуглецю – карбону.
Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.
Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.
карбоновий — а, е. Прикм. до карбон. •• Карбо/новий пері/од те саме, що карбо/н1. Карбо/нові кисло/ти органічні сполуки, які містять карбоксильну групу (COOH ) … Український тлумачний словник
карбоновий — прикметник … Орфографічний словник української мови
аміл — у, ч. Пентил радикал з одним неспареним електроном, який містить прямий карбоновий ланцюжок із п яти атомів Карбону, що сполучені з одинадцятьма гідрогеновими атомами … Український тлумачний словник
гексил — у, ч. Вуглеводневий радикал з одним неспареним електроном, прямий карбоновий ланцюжок якого містить 6 атомів Карбону … Український тлумачний словник
гептен — у, ч. Ненасичений вуглеводень, карбоновий ланцюжок якого із семи атомів і одним подвійним зв язком сполучений з 14 ма атомами Гідрогену … Український тлумачний словник
ізобутан — у, ч. Ізомер бутану, що містить розгалужений чотириатомний карбоновий ланцюжок, сполучений з 10 ма атомами Гідрогену … Український тлумачний словник
ізооктиловий — а, е. Стос. до одного з ізооктил радикалів, що мають розгалужений карбоновий ланцюжок. Ізооктилові спирти … Український тлумачний словник
метаположення — я, с. Взаємне розташування двох різних замінників у ароматичному персні сполуки через один карбоновий атом … Український тлумачний словник
одновуглан — у, ч., хім. Карбоновий гідран – насичений вуглеводень, молекула якого містить один атом Карбону (вуглецю) … Український тлумачний словник